Глива звичайна Міцелій 100 гр

Гливу звичайну називають також гливою устричною або устричним грибом. Є найбільш поширеним грибом серед інших видів глив. Широко культивується у промислових масштабах як у Європі, так і в Україні через добрі смакові якості та нескладність вирощування.
У лісі зустріти глива звичайну можна з другої декади серпня по жовтень, іноді навесні з травня по початок червня. Може зростати навіть у зимовий період під час відлиг. Найбільш масове плодоношення спостерігається у жовтні, аж до заморозків. Як правило облюбовує в старих садах, парках, змішаних лісах пні, повалені стовбури дерев, нижню частину стовбурів (у тріщинах) дубів, берез, осик, тополь, горобини. Росте пучками, над землею, віялоподібно зростаючись між собою в основі
Розрізняють два підвиди зі світлим і з сірим капелюшком. Капелюшок від 5-ти до 20-23-х см. в діаметрі має вухоподібну або раковиноподібну округлу форму. Світлі екземпляри мають білувате, жовте, палеве забарвлення, сірий - темно-сіре, синьо-сіре, попелясто-сталеве забарвлення.Поверхня гладка, матова, із тонкими краями.
Платівки низхідні на ніжку, досить широкі. На початку росту мають білий колір, що з часом стає сіруватим.
Ніжка циліндричної форми дуже коротка від 0,5 до 2,5 см. довжиною та діаметром 0,7-1,8 см. Має гладку світлу поверхню з повстяною основою.
М'якуш щільний, м'ясистий, соковитий, білого кольору з легким грибним ароматом і приємним смаком з нотками анісу. На нозі і у дорослих грибів м'якоть тверда, гумова і відповідно більш несмачна.
Глива звичайна є смачним їстівним грибом (при вживанні молодих екземплярів 6-9 см). Можна використовувати як у перших, так і у других блюдах, солити, маринувати.
Має подібність до їстівної гливи ріжкоподібної, від якої відрізняється товстими опущеними краями на капелюшку і пластинками, що не дістають до ніжки. Подібності з якимись отруйними грибами немає.